Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/комнір

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
комнір
Берлін: Українське слово, 1924

Ко́мнір, ра, м. = Комір. Панство в голові, а воші за комніром. Ном.