Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/комір

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
комір
Берлін: Українське слово, 1924

Ко́мір, ра, м. Воротникъ. Не до нашої шиї ті коміри шили. Левиц. Ум. Коміре́ць. У лисички, каже, гарна шкурка… на комірець. Рудч. Ск. II. 15.