Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/комірка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
комірка
Берлін: Українське слово, 1924

Комі́рка, ки, ж. 1) Ум. отъ комо́ра. Відчиняй, пане, комірку, давай гребцям горілку. Нп. 2) См. Бердо и Блят.