Словарь української мови (1924)/комонниця
Зовнішній вигляд
◀ комонник | Словарь української мови К комонниця |
комонно ▶ |
|
Комо́нниця, ці, ж. 1) Раст. Трилистникъ полевой, Trifolium arvense. Вх. Лем. 426. См. Команиця. 2) Безплодная кобыла. Желех.