Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/комірницький

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
комірницький
Берлін: Українське слово, 1924

Комі́рницький, а, е. 1) Квартирантскій. Хазяйська наука комірницькій корові ногу переломала. Ном. № 2817. 2) Таможенный.