Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кондричитись

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кондричитись
Берлін: Українське слово, 1924

Кондри́читись, чуся, чишся, гл. Капризничать. Мнж. 182.