Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кондури

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кондури
Берлін: Українське слово, 1924

Конду́ри, рів, мн. Родъ сапогъ у жителей Покутья галицкаго. Kolb. I. 44.