Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/конець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
конець
Берлін: Українське слово, 1924

Коне́ць, нця́, м. = Кінець. Як ся зійде Стрий і Ломець, то буде світу конець. Ном. № 392.