Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/конечний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
конечний
Берлін: Українське слово, 1924

Коне́чний, а, е. Непремѣнный, неизбѣжный, безотлагательный.