Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/коновой

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
коновой
Берлін: Українське слово, 1924

Коново́й, во́ю, м. = Конвой. Як піду я у чужу країну, — коновоєм приведуть. Рудч. Чп. 85.