Словарь української мови (1924)/копачик

by Борис Грінченко

◀ копач

Словарь української мови Борис Грінченко К копачик

копачкий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Копа́чик, ка, м. 1) Ум. отъ копа́ч. 2) мн. Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что жердка. МУЕ. III. 24.