Словарь української мови (1924)/копилля
| ◀ копилиця | Словарь української мови К копилля |
копилча ▶ |
|
Копи́лля, ля, с. соб. 1) Сапожныя колодки. Розгубивсь, як швець з копиллям. Ном. № 6622. 2) Столбики въ саняхъ. См. Копил 2.
| ◀ копилиця | Словарь української мови Борис Грінченко К копилля |
копилча ▶ |
|
Словарь української мови — К
копилля
Борис Грінченко
1924
Копи́лля, ля, с. соб. 1) Сапожныя колодки. Розгубивсь, як швець з копиллям. Ном. № 6622. 2) Столбики въ саняхъ. См. Копил 2.