Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/копистник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
копистник
Берлін: Українське слово, 1924

Копи́стник, ка, м. = Копистка. Ум. Копи́стничок. Сіли тато під мисничком, мамка татка копистничком. Чуб.