Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/коповик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
коповик
Берлін: Українське слово, 1924

Копови́к, ка́, м. Полтинникъ, 50 копеекъ. Заплати мені коповика, а я тебе сластьонами нагодую. Ном. № 11988. Тиць йому в руки коповика, а він подивився на мене та й каже: Ні, за півкарбованця не можно. О. 1862. I. 42.