Словарь української мови (1924)/коповиця
| ◀ коповик | Словарь української мови К коповиця |
коповіз ▶ |
|
Копови́ця, ці, ж. Время сгребанія копенъ, сгребаніе копенъ. Коповиця була, люде мов бджоли гудуть да мед збірають, так люде нагребли, копи возять. Г. Барв. 339.