Словарь української мови (1924)/копільник
Зовнішній вигляд
◀ копійчина | Словарь української мови К копільник |
копіт ▶ |
|
Копі́льник, ка, м. Складывающій въ копны. Мій синочку, мій голубчику! Мій молотнику, мій косарику і мій копілнику і мій кидальнику! Мил. 215.