Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кормило

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кормило
Берлін: Українське слово, 1924

Корми́ло, ла, с. (Заимств. изъ русск.). Кормило. І попливе човен з широкими вітрилами і добрим кормилом. Шевч. 238.