Словарь української мови (1924)/корогов
| ◀ корогід | Словарь української мови К корогов |
короговка ▶ |
|
Корого́в, гви́, ж. и Корого́в, гву, м. = Корогва. Полковник Корсунський на ринок вихожає, хрещату корогов роспускає. Мет. Хвилон, корсунський полковниче… хрещатий корогов на ринку поставляв. Мет. 414. І на корогов до церкви двісті подарую. Мкр. Н. 14.