Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/корогід

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
корогід
Берлін: Українське слово, 1924

Корогі́д, го́ду, м. = Перезва. Прийшовши з корогода, танцюють по лавках, батько дає горілки. Грин. III. 444, 445.