Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/коронний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
коронний
Берлін: Українське слово, 1924

Коро́нний, а, е. Коронный, государственный. Гетьману коронному узять себе за шию не давали. К. ЧР. 11.