Словарь української мови (1924)/короновка
| ◀ коронний | Словарь української мови К короновка |
корононька ▶ |
|
Короно́вка, ки, ж. Вѣнецъ при вѣнчаніи супруговъ. Де ж ти підеш, Марисенько, під Божий вінок стати?.. Підемо до церковці порушити короновці. Гол. IV. 383.