Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/коронувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
коронувати
Берлін: Українське слово, 1924

Коронува́ти, ну́ю, єш, гл. 1) Короновать. Желех. 2) Принимать новаго члена въ общество парубкі́в. См. Коронува́ння 2.