Словарь української мови (1924)/коростуватий
| ◀ коростовий | Словарь української мови К коростуватий |
коростявий ▶ |
|
Коростува́тий, а, е. Коростува́те по́ле. Поле, на которомъ много всякихъ корней. Чигир. у.
| ◀ коростовий | Словарь української мови Борис Грінченко К коростуватий |
коростявий ▶ |
|
Словарь української мови — К
коростуватий
Борис Грінченко
1924
Коростува́тий, а, е. Коростува́те по́ле. Поле, на которомъ много всякихъ корней. Чигир. у.