Словарь української мови (1924)/коростявий

by Борис Грінченко

◀ коростуватий

Словарь української мови Борис Грінченко К коростявий

коростявіти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Коро́стявий, а, е. = Короставий. Бодай тебе волами возили, а мене хоч коростявою, та конячкою. Ном. № 3254. Коростява чухмариться. Грин. III. 652.