Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/корячкуватий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
корячкуватий
Берлін: Українське слово, 1924

Корячкува́тий, а, е. Кривой и со множествомъ развѣтвленій (о деревѣ). Дерево й нарубалось. Таке корячкувате, що й на палицю не вибереш. Рудч. Ск. II. 7.