Словарь української мови (1924)/костричитися
| ◀ костриця | Словарь української мови К костричитися |
костричуватий ▶ |
|
Костри́читися, чуся, чишся, гл. Хорохориться, ерошиться. Блоха усе костричиться. Ном. № 2461.
| ◀ костриця | Словарь української мови Борис Грінченко К костричитися |
костричуватий ▶ |
|
Словарь української мови — К
костричитися
Борис Грінченко
1924
Костри́читися, чуся, чишся, гл. Хорохориться, ерошиться. Блоха усе костричиться. Ном. № 2461.