Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/костричуватий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
костричуватий
Берлін: Українське слово, 1924

Костри́чуватий, а, е. Имѣющій много кострики. Костричувате прядіво. НВолын. у.