Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/котусь

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
котусь
Берлін: Українське слово, 1924

Коту́сь, ся́, м. Ум. и ласк. отъ кіт. Котусю-братіку! скажи мені скоріше, хто з хазяїнів оттут усіх добріше? Гліб.