Словарь української мови (1924)/коцюбитися
Зовнішній вигляд
◀ коцюба | Словарь української мови К коцюбитися |
коцюрба ▶ |
|
Коцю́битися, блюся, бишся, гл. Артачиться. То вже вірь сьому — чого ще ти коцюбишся? То ж не один хто сказав, громада вирекла. Ном. 10744.