Словарь української мови (1924)/коч
| ◀ коцюрга | Словарь української мови К коч |
кочало ▶ |
|
Коч, ча, м. Родъ фаэтона, коляски. Із коча пан мій вилізає і посила за молодим. Шевч. 515.
| ◀ коцюрга | Словарь української мови Борис Грінченко К коч |
кочало ▶ |
|
Словарь української мови — К
коч
Борис Грінченко
1924
Коч, ча, м. Родъ фаэтона, коляски. Із коча пан мій вилізає і посила за молодим. Шевч. 515.