Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кояшник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кояшник
Берлін: Українське слово, 1924

Ко́яшник, ка, м. Скупщикъ птицъ, ѣздящій для этого съ ко́йцем въ селахъ. ЗЮЗО. I. 288.