Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/красило

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
красило
Берлін: Українське слово, 1924

Краси́ло, ла, с. Красная краска. Та й купили білила, ще й чорного чорнила, червоного красила: дідам бороди білити, хлопцям пояси красити, дівчатам запаски чорнити. Грин. III. 95. Ив. 81.