Словарь української мови (1924)/кремпілець

by Борис Грінченко

◀ кремінь

Словарь української мови Борис Грінченко К кремпілець

кремпіль ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кремпілець, льця, м. 1) Косякъ для укрѣпленія полки. Волын. г. 2) Палка для связыванія узломъ концевъ веревки.