Словарь української мови (1924)/кригнати
| ◀ крига | Словарь української мови К кригнати |
криж ▶ |
|
Кри́гнати, наю, єш, гл. Хирѣть; охать, стонать. Старий дід кригнає. Вх. Зн. 29.
| ◀ крига | Словарь української мови Борис Грінченко К кригнати |
криж ▶ |
|
Словарь української мови — К
кригнати
Борис Грінченко
1924
Кри́гнати, наю, єш, гл. Хирѣть; охать, стонать. Старий дід кригнає. Вх. Зн. 29.