Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кригнати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кригнати
Берлін: Українське слово, 1924

Кри́гнати, наю, єш, гл. Хирѣть; охать, стонать. Старий дід кригнає. Вх. Зн. 29.