Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/крижати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
крижати
Берлін: Українське слово, 1924

Крижа́ти, жа́ю, єш, гл. = Кружати. Мед, горілку крижаєш. Мет. 403. 2) = Крижувати. А на тій горі а клен-древо стоїть, а на тім клен-древі крижі крижають, крижі крижають церкву будують. Чуб. III. 448.