Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кружати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кружати
Берлін: Українське слово, 1924

Кружа́ти, жа́ю, єш, гл. = Кружляти. Зевес тоді кружав сивуху і оселедцем заїдав. Котл. Ен. А козак сидить у корчмі, мед-вино кружає. ЗОЮР. I. 219.