Словарь української мови (1924)/кріпко

by Борис Грінченко

◀ кріпкий

Словарь української мови Борис Грінченко К кріпко

кріпость ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Крі́пко, нар. 1) Крѣпко, сильно. Тут, обнявшись кріпко, ми загинем вкупі. Сніп. 2) Очень. Кріпко стереглись наші дівчата панських парубків. О. 1862. V. 109.