Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кінниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кінниця
Берлін: Українське слово, 1924

Кінни́ця, ці, ж. Конюшня. Коники іржуть у кінниці. Нп. Ум. Кінни́чейка, кінни́ченька, кінни́чка. Коничка вставте до кінничейки. АД. I. 37. Коники возьте до кінничейки. Гол. II. 82. Суть в вас коники у три кіннички. Гол. II. 3.