Словарь української мови (1924)/кінник
| ◀ кінний | Словарь української мови К кінник |
кінниця ▶ |
|
Кінни́к, ка́, м. = Кінниця. Шух. I. 185.
| ◀ кінний | Словарь української мови Борис Грінченко К кінник |
кінниця ▶ |
|
Словарь української мови — К
кінник
Борис Грінченко
1924
Кінни́к, ка́, м. = Кінниця. Шух. I. 185.