Словарь української мови (1924)/кіньський

by Борис Грінченко

◀ кінь

Словарь української мови Борис Грінченко К кіньський

кіп ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кі́ньський, а, е. Лошадиный, конскій. Уже почав він землю кіньським копитом орати. Макс. Шкуратяні подушечки, напхані кіньським волосом. Ком. I. Кі́ньська м'я́та. Раст. а) Полевая мята. Mentha arvensis; б) Lamium amplexicalle. L. ЗЮЗО. I. 126. Кі́ньський щаве́ль. Раст. Rumex obtusifolius. ЗЮЗО. I. 178.