Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кітка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кітка
Берлін: Українське слово, 1924

Кі́тка, ки, ж. Кошка. Рано пташка заспівала б, як би кітка не ззіла. Ном. № 1950. Не грай, кітко, з медвідем, бо тя здавить. Ном. № 1213.