Словарь української мови (1924)/кітвиця

by Борис Грінченко

◀ кітва

Словарь української мови Борис Грінченко К кітвиця

кітка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кі́твиця, ці, ж. 1) Ум. отъ кі́тва. 2) Доски, по которымъ скатываютъ возъ, чтобы поставить его на дуб при перевозкѣ на другую сторону рѣки. Чигир. у. См. Китвиця.