Словарь української мови (1924)/оббілувати
| ◀ оббілити | Словарь української мови О оббілувати |
оббірати ▶ |
|
Оббілува́ти, лу́ю, єш, гл. Снять шкуру. Іван царевич узяв того зайця, оббілував. Рудч. Ск. II. 106.
| ◀ оббілити | Словарь української мови Борис Грінченко О оббілувати |
оббірати ▶ |
|
Словарь української мови — О
оббілувати
Борис Грінченко
1924
Оббілува́ти, лу́ю, єш, гл. Снять шкуру. Іван царевич узяв того зайця, оббілував. Рудч. Ск. II. 106.