Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/оббілити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
оббілити
Берлін: Українське слово, 1924

Оббіли́ти, лю́, лиш, гл. Оббѣлить, сдѣлать бѣлымъ. Біленькая черемшина чи всі луги оббілила. Нп. Васильк. у.