Словарь української мови (1924)/обджеркати
Зовнішній вигляд
◀ обдертус | Словарь української мови О обджеркати |
обдзьобати ▶ |
|
Обдже́ркати, каю, єш, гл. = Обскубти. На батькові чисто чуб обджеркали, шо не зосталось і одної волосини — до решти обірвали. Грин. II. 340.