Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обджеркати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обджеркати
Берлін: Українське слово, 1924

Обдже́ркати, каю, єш, гл. = Обскубти. На батькові чисто чуб обджеркали, шо не зосталось і одної волосини — до решти обірвали. Грин. II. 340.