Словарь української мови (1924)/обдивлятися
| ◀ обдивитися | Словарь української мови О обдивлятися |
обдимати ▶ |
|
Обдивля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. обдивитися, влю́ся, вишся, гл. Осматривать, осмотрѣть. Обводе хату очима.... обдививсь, устав. Мнж. 130. Батько заплакав і пішов до комори обдивитися що вкрали. Рудч. Ск. I. 204. Ходім, каже, жінко, обдивимось: я тобі скажу, де на цибулю, де на моркву, де на петрушку. Рудч. Ск. I. 183.