Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обдимати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обдимати
Берлін: Українське слово, 1924

Обдима́ти, ма́ю, єш, сов. в. обду́ти, ду́ю, єш, гл. Пучить, вспучивать, вспучить, вздувать, вздуть. Живіт обдима. О. 1861. V. 73.