Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обезглуздити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обезглуздити
Берлін: Українське слово, 1924

Обезглу́здити, джу, диш, гл. Лишить разсудка. Який вас обезглуздив кат? Котл. Ен. IV. 50.