Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обезчестити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обезчестити
Берлін: Українське слово, 1924

Обезче́стити, щу, стиш, гл. Обезчестить. Лайдак!.. Пропив усе добро, а тепер обезчестив мене. Левиц. I. 529.