Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/оберка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
оберка
Берлін: Українське слово, 1924

Обе́рка, ки, ж. Значекъ для отмѣтки своей овцы предъ выгономъ въ полонину — дыра въ ухѣ овцы. Шух. I. 195.